Юрко Гудзь.

on

Поэты — они классные ребята. Прикольные такие.

Я в жизни видел двух поэтов.

Нет — одного поэта и одну поэтессу.

Про поэтессу в другой раз.

Сегодня — Юрко Гудзь.

d0aed180d0bad0bed093d183d0b4d0b7d18c-d184d0bed182d0be-d0b7d196d181d182d0b0d182d182d196d0bcd0b5d0bdd0b5d0b2d196d0b4d181d182d180d196d

Вже ніч пройшла.
і знову треба жити,
І вежу Вавілонську будувать.

…………….

НАПРИПОЧАТКУ був вогонь
була вода наприпочатку
дощем пропахло полотно
одним червоним вишита сорочка
ти попросила: “Принеси
холодного й п’янкого розмарину”
та де його візьмеш посеред ночі,
наприпочатку смерті і життя,
наприпочатку нашого кохання,
торкаючись устами всіх початків.

………………..

Нема нікого…
Один лиш вечір кольору індиго,
та змах червоного крила
над чорним небосхилом.
Легкий прозорий дим —
спалили картоплиння,
а лист іще не впав…
Далеко за селом, впритул до лісу — хата.
Забиті вікна дошками навскіс,
немов страшне узріла в глушині,
серед чащоб, наповнених імлою,
і деревом закрила очі.
Вже стежку від воріт
сховав спориш.
Куди вона вела? Згубилась серед лісу.
І хто ходив по ній?
Немає в кого розпитать…
61811_original
Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s